Головне: Північна Корея підтримує іранську ракетну програму
Протягом чотирьох десятиліть Пхеньян надає Ірану технології, інженерні знання та виробничу інфраструктуру для створення міжконтинентальних ракет. Це співробітництво формує нову геополітичну мережу, яку аналітики називають CRINK.
Детально: Історія, технології та геополітичний вплив
За даними американських експертів, технічна підтримка Північної Кореї розпочалася в середині 1980‑х, коли Тегеран шукав засоби проти Іраку. Брюс Бехтол зазначає, що перші сто ракет «Скад», отримані Іраном, були виготовлені в КНДР. Після цього Пхеньян не лише продавав обладнання, а й навчав іранських інженерів, що дало поштовх до створення системи «Qiam» з діапазоном 800 км.
У 1993 році іранська делегація відвідала випробування ракет «Нодонг» у Пхеньяні, після чого було підписано контракт на постачання 150 одиниць та будівництво заводу під Ісфаханом, де з’явилися ракетні моделі «Шахаб‑3». Подальша модернізація дозволила розробити «Emad» і «Ghadr» – ракети дальністю до 1 900 км, які, за словами аналітиків, здатні охоплювати територію Ізраїлю.
Технічна допомога КНДР не обмежувалася ракетами. Північна Корея брала участь у будівництві підземних ядерних об’єктів у містах «Натанзі» і «Ісфахан», а також допомагала ліванській «Хезболлі» створювати тунельну мережу довжиною понад 70 км (вартість ≈ 13 млн дол.). На морському фронті Пхеньян передав Ірану 14 підводних човнів типу «Йоно», 46 швидкісних катерів та організував заводи для їх локального виробництва.
Фінансовий аспект співпраці є вирішальним для Північної Кореї: після підписання угод з Росією у 2023 рр. країна отримала близько 20 млрд доларів, що майже дорівнює її щорічному ВВП. Вільям Ньюкомб оцінює потенційний глобальний збиток від розповсюдження корейських технологій у понад 1 трлн доларів.
«США повинні визнати нову реальність. Ядерна програма Північної Кореї остаточна і не буде предметом переговорів», – заявила Кім Йо Чжон.
Сьогодні аналітики використовують термін CRINK для опису неофіційного союзу Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї. Хоча формальної угоди немає, двосторонні зв’язки створюють стабільну мережу військової підтримки. Після завершення війни в Україні Росія, за прогнозами, залишиться головним клієнтом КНДР, але стратегічна цінність Північної Кореї для Кремля може знизитися, змушуючи Пхеньян активніше шукати нові ринки, зокрема в Ірані та інших регіонах з підвищеною напруженістю.
