Головне: Переговори про 45‑денне перемир’я
США, Іран та міжнародні посередники ведуть інтенсивні переговори про тимчасове припинення вогню. Угода передбачає двоетапний план, проте ключові вимоги Тегерану залишаються предметом суперечок.
Детально: Умови та перспективи угоди
У процесі діалогу беруть участь представники Пакистану, Єгипту та Туреччини, а також прямі контакти між американським спецпредставником Стівом Віткоффом та головою іранського МЗС Аббасом Арагчі. За даними джерел, розглядається двоетапна схема:
- Перший етап – 45‑денне припинення вогню, під час якого сторони повинні узгодити остаточний план завершення конфлікту. При необхідності період може бути продовжений.
- Другий етап – закріплення повного припинення військових дій.
Ключовими питаннями залишаються контроль над протокою Ормузька та питання високозбагаченного урану. Іран вважає ці аспекти «головними козирями» і не готовий відмовитися від них заради лише 45‑денного перемир’я.
«Ці два питання є головними козирями Ірану на переговорах, і іранці не погодяться повністю відмовитися від них заради 45‑денного припинення вогню», – зазначають джерела.
США вже підготували план масштабної американо‑ізраїльської кампанії ударів по іранській енергетичній інфраструктурі. Проте продовження переговорів розцінюється як остання можливість уникнути широкомасштабних руйнацій.
«Це остання спроба – єдиний шанс запобігти різкій ескалації війни, яка включатиме масовані удари по іранській цивільній інфраструктурі та удари у відповідь по енергетичних та водних об’єктах у країнах Перської затоки», – пише видання.
Президент США Дональд Трамп неодноразово встановлював 48‑годинні ультиматуми щодо відкриття Ормузької протоки, погрожуючи ударами по електростанціях, нафтових родовищах і острову Харг. Останній ультиматум, озвучений 5 квітня, передбачає можливе використання сили, якщо Тегеран не відновить судноплавство до вечора 7 квітня.
«Наступні 48 годин – це остання можливість досягти угоди та запобігти масштабним руйнуванням у країні», – підкреслили посередники.
З урахуванням високих ставок і обмеженого часу, подальший розвиток подій залежатиме від готовності Ірану й США знайти компроміс щодо стратегічних вимог, що визначать майбутнє регіону.
